ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГ В УКРАЇНОМОВНОМУ МЕДІА ПРОСТОРІ

УДК 811.161.2’37

С.В. Зайцева

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГ В УКРАЇНОМОВНОМУ МЕДІА ПРОСТОРІ

У статті у семантико-функціональному аспекті розглянуто сленгізми, які виникли на тлі україномовного медіа простору, подано їх класифікацію за певними словотвірними особливостями, визначено основні функції жаргонізмів.

Ключові слова: комп’ютерний сленг, жаргон, сленгізм, жаргонізм, Інтернет, медіа простір, калька, Інтернет-мем.

В статье в семантико-функциональном аспекте рассматриваются сленгизмы, возникшие на фоне украиноязычного медиа пространства, предлагается их классификация в соответствии с определенными словообразовательніми особенностями, определяются основные функции жаргонизмов.

Ключевые слова: компьютерный сленг, жаргон, сленгизм, жаргонизм, Интернет, медиа пространство, калька, Интернет-мем.

The slangisms formed on the basis of the Ukrainian Internet are investigated in this paper. The description of their semantic and functional traits is given. The classification according to their word-formative features is presented. The main functions of these lexemes are analysed.

Key words:computer slang, jargon, slangism, jargonism, Internet, media area, calque, Internet-mem.

У статті у загальному вигляді ставиться проблема вивчення сленгової лексики у мові сучасного українського Інтернету. У семантико-функціональному аспекті розглядаються сленгізми, які виникли на тлі україномовного медіа простору. Ця тема пов’язана з важливими напрямками досліджень у сучасній лексикології, тому що питання щодо внутрішньомовної мобільності та міграції лексики завжди були предметом зацікавлення науковців, адже ця мобільність і міграція є важливими чинниками розвитку словникового складу сучасної української мови.

Проблематика мовних змін сьогодні знаходить своє відображення у працях відомих українських науковців С.Я. Єрмоленко, Є.А. Карпіловської, Н.Ф. Клименко, М.П. Кочергана, О.С. Мельничука, В.М. Русанівського, О.А. Стишова, О.О. Тараненка та ін.

Зокрема тема лексичних інновацій у мові мережі Інтернет висвітлюється у роботах таких сучасних слов’янських лінгвістів, як Д. Айдачич, М.В. Бойчук, П.В. Ліхолітов, О. В. Лутовінова, Л.П. Попко та інших.

Але на сьогоднішній день більшість лінгвістичних розвідок ведеться на тлі російськомовного Інтернету, або так званого – Рунету, а щодо Укрнету, то тут проблема виникнення та функціонування лексичних інновацій, а зокрема сленгізмів, залишається недостатньо вивченою. Тому метою даного дослідження є виявлення сленгізмів, які виникли на тлі саме україномовного Інтернету, їх опис та класифікація за певними словотвірними особливостями, визначення основних функцій даного прошарку лексики у межах досліджуваного поля медіа простору.

Предметом розгляду у статті є сленгізми, які функціонують у мові сучасних жанрових різновидів Інтернет-комунікації, таких як блог, чат, форум.

У ХХІ ст. до переліку соціальних діалектів української мови, про які написано в підручниках та енциклопедіях, увійшов новий – діалект спілкування в Інтернеті. Розповсюдження персональних комп’ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп’ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп’ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп’ютерний жаргон серед користувачів.

Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком. Він охоплює практично всі області життя, описує різні ситуації, оскільки сленгове слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. Сленг — це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у сленговому тексті. Молодій людині важливо не тільки «що сказати», але і «як сказати», щоб бути цікавим оповідачем. Крім того молодіжний сленг являє собою такий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише певними віковими рамками, але й соціальними, часовими і просторовими параметрами. Можна стверджувати, що сленгова лексика цікава для дослідника як унікальне мовне явище і як система, що відображає процеси, властиві для лексики народної мови.

Традиційно сленг визначають як слова і вирази, які використовуються особами певних професій або соціальних спільнот. Виділяють такі різновиди сленгу як: міський, студентський, програмістський, сленг художників, комп’ютерний сленг тощо [8: 119].

До лексики обмеженого функціонування, для якої характерне забарвлення нелітературності, належать жаргонізми. Жаргон – різновид мови, який характеризується специфічними експресивно переосмисленими, “зниженими” лексикою, формами й зворотами і вказує на приналежність до відносно автономної соціальної групи [8: 41].

Термін сленг у письмовій формі вперше був зафіксований в Англії у 18 ст. і використовувався на позначення “незаконної” просторічної лексики [1: 3-4]. Використання цього терміну було більш притаманне західній лінгвістичній традиції. У сучасному мовознавстві не існує однозначної диференціації термінів жаргон і сленг. Молодіжний жаргон часто називають сленгом. На цій позиціїї стоять такі російські лінгвісти як Є.Г. Борисова-Лунашанець, А.Н. Мазурова, Л.А. Радзиховський. І. Р. Гальперин, навпаки, розрізняє ці поняття, вказуючи на те, що жаргон має соціальну, а не місцеву приналежність, являє собою кодову систему, якій відповідає окреме словникове значення. Сленгу ж, на відміну від жаргону, трактовка на потрібна. Він відмічає, що жаргон у свою чергу може стати сленгом. [9: 104-116]. “Жаргонізми, або сленгові слова, — слова, властиві розмовній мові людей, пов’язаних певною спільнотою інтересів”, — стверджує відомий мовознавець М. Кочерган [4: 215]. У статті “Сленг: ненормативно, але нормально” С. Пиркало відмічає, що сленг (він же соціальний жаргон) передовсім, є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної (чи асоціальної) групи [7].

Отже, спираючись на визначення М. Кочергана, у даній статті ми розглядаємо сленг і жаргон як синонімічні поняття.

Користувачами інтернет-сленгу є здебільшого молодь, яка часто на позначення нового предмета та поняття не знаходить відповідної лексеми в літературній мові та її діалектах, чи останні інколи не надають можливості висловити думку стисло й емоційно, або існує потреба у спеціалізованій лексиці. Тут і слугує сленгова лексика, яка помітно орієнтована на англізоване мовлення. Але все частіше в україномовному медіа просторі фігурують питомо українські лексеми, адже, як і всі соціальні діалекти, сленг являє собою лексикон, який живиться джерелами народної мови, живе на її фонетичному і граматичному ґрунті.

Найтиповішими способами творення українських комп’ютерних сленгізмів виступають метафоричне перенесення або переосмислення на основі подібності; фонетична адаптація лексем англійської мови; абревіація; каламбурна підстановка тощо. Здебільшого ці процеси відбуваються з урахуванням граматичних норм сучасної української мови. Але разом з тим заслуговує на увагу й стилістичний прийом, спрямований на досягнення експресивно-комічного ефекту шляхом зумисно помилкового написання слів, який отримав назву «олбанської мови» ( «Є дві версії написання: «олбанський» та «албанський», останній зазвичай просять не плутати з мовою країни Албанії») [10] або «падонківського» сленгу. Це різновид спілкування групи Інтернет юзерів, які створивши спільноту з назвою «Пеши правелльно!», навмисно кличуть себе «грамотними падонками». Найпоширеніші приклади їх «письмової розмовної мови» – це російські лексеми на кшталт «аффтар, пеши ісчо»,«аФФтар жжот», «зачоД», «ржунімагу», «превед медвед», які без жодних змін потрапляють до україномовних блогів, чатів і стають невід’ємною частиною їх існування.

Як правило, «олбанська мова» – це кальковані з російської вислови, які характеризуються наявністю подвоєних приголосних наприкінці або всередині лексеми «Аццкий сотона», навмисним оглушенням дзвінких та одзвінченням глухих приголосних «кревеДкО», компресією на графічному рівні«Фтему!». Спільною рисою майже всіх прикладів є фонетичний принцип написання лексем, який значно спрощує процес письма та якомога точніше передає емоції комунікаторів.

Але з розвитком україномовного сегменту Інтернету, так званого Укрнету, все більшої популярності набирають питомо українські відповідники російських «падонківських» висловів. Здебільшого це відбувається кількома способами. Ми виокремили два види кальок. Перший – переклад з використанням нейтральних слів, що набувають нового значення:

Гламурненько – Файнесенько;
Афтар жжот, пеши исчо – Афтор пече, що аж хочеться ще;

Зочем ви травите? – Нащо ви цькуєте?

Фтему! – Доречно;

Классный юзерпик! – Чотке людинозображення!

Картинки не грузяца – Малюнків нема;

Плакаль – Рюмсав;

Баян – Трембіта (вар: Цимбали) — відеоролики, статті, книги тощо, що вже є відомим значній кількості учасників обговорення тієї чи іншої теми. Те, що було актуально та смішно вчора, сьогодні – „баян”.

Варто зазначити, що російські помилки не завжди передаються українською мовою. Ймовірно, це пояснюється тим, що популярність російського “«падонківського» сленгу ” поки що залишається у перевазі.

Другий – під час перекладу спрацьовує механізм асоціативного мислення. Асоціації чи метафори, що виникають, можуть бути різними і несуть відтінок емоційно-гумористичного забарвлення:

В Бобруйск, жевотное – В Жидачів, тварюко;
Ужоснах! – Страхіттянах!
Афтар, выпей йаду – Афтор, випий тріла;
5 баллофф! – 12 балів!
Учи албанский! – Вчи москальську, нею Ленін розмовляв!

Чмоки, пративный – Цьом, плюгавий;
В газенваген! — Та подавіться ви тим газом!

У межах групи виділяємо лексичні одиниці, у складі яких наявний фразеологічний компонент:

Аццкий сотона – Пекельний дідько (вар: лихий москаль;

Вмемориз – Затямити (вар: Намотати на вуса);

та елементи компресії на графічному рівні:

Фтопку! – Допічки;

Зачот – Зарах;

Ниасилил – Ниподужав;

Оффтоп – Невтем.

Часом номінації “олбанської” мови переходять до категорії Інтернет-мемів. Термін мем уперше вжив Річард Докінз. Мем (або мім), за його теорією, – елемент відтворюваних мислячих структур, інфекційний інформаційний зразок, який копіюється, інфікуючи розум людини, змінює її поведінку задля розмноження зразка. Цей термін уведений за аналогією з геном. По суті, це ідея, що передається від людини до людини [2]. Надалі меми стають частиною культури. Модні мелодії, анекдоти, плітки та чутки – це меми.

Із плином часу та розвитком інформаційних технологій, зокрема внаслідок популяризації Інтернету, мемиотримали нове середовище для поширення та функціонування і стали основою специфічного явища – Інтернет-мемів. Це зазвичай текстова інформація (іноді відео, аудіо), що передається від користувача до користувача з розважальною метою, але трапляються також меми провокаційного та ворожого характеру. Найактивніше меми поширюються через блоги та форуми, що зумовлено їхньою специфікою.

Мемпревед медвед уперше з’явився в Рунеті і став першим популярним Інтернет-мемом, що, так би мовити, пробився в „оффлайн”, у світ за межами мережі. За аналогією зі словом превед почали з’являтися подібні деривати: буффай, красунчег, медвед,ведмед, аффтар,учаснег,студентег та інші. Як бачимо, найпродуктивнішим способом творення Інтернет-мемів є навмисне оглушенням дзвінких та одзвінчення глухих приголосних, подвоєння приголосних з експресивно-стилістичною метою.

Ще один популярний Інтернет-мем, що вийшов за межі віртуального простору – йа креветко (можливі варіанти написання йа креведко, йа криведко), демонструє популярність фонетичного принципу написання слів.

Один із найбільш незрозумілих і найменш змістовних мемів — вротмненоги використовується для заміни нецензурних висловів й демонструє такий спосіб словотвору, як компресія на графічному рівні, що є невід’ємною частиною Інтернет-сленгу.

Мем, загалом, як і людину, сприймають спочатку за зовнішніми ознаками. Він привертає увагу незвичністю, оригінальністю, особливим стилем. Також фактором, що привертає увагу, може стати невідповідне місце вживання мему чи почуття, які він викликає, коли вперше його чуєш: „Мабуть, я не знаю чогось важливого та загальновідомого”. Таким чином, на перших етапах популяризації важлива форма, а не глибина змісту. Кожен мем має свою історію. Дуже часто меми виходять за межі Інтернет-простору і стають суспільно-політичною реалією.

Бажання виокремитися, зреалізуватися та самоствердитися, бути причетним до чогось особливого, оригінального надихають користувачів всесвітньої мережі на створення своєї субкультури зі своїми законами та традиціями, яка, як будь-яка мовна система, впливає на розвиток мови в цілому, змінюючи її, і це відкриває для науковців нові горизонти досліджень.

Бібліографічні посилання

  1. Борисова-Лукашапец Е.Г. Лексические заимствования и их нормативная оценка (на материалах молодежного жаргона 60-70 годов): / Е.Г Борисова-Лукашапец. – М., 1992. – 236c
  2. Докинз Ричард. Эгоистичный ген / Р. Докинз – М.: Мир, 1993 – 157с.
  3. Друм Т. Сленг: погляд зсередини// Дивослово. – 1998. – № 12. – С.59-60.
  4. Кочерган М. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М. Кочерган. – К.: Академія, 2000. – 368с.
  5. Лутовинова О. В. Язык виртуальной коммуникации в аспекте неологии. – / О.В. Лутовинова // Електронний ресурс. Режим доступу : http://neolexiling.narod.ru/ Material/Konferenc/5.htm.
  6. Попко Л. П. О критериях определения новых слов / Л.П. Попко // Вісник Дніпропетровського університету. – 2004. – № 3. – С. 247-251.
  7. Пиркало С. Сленг: ненормативно, але нормально / С. Пиркало // Урок української. – 2000. №4. – С. 26-28.
  8. Столярова Л. П. Базовый словарь лингвистических терминов / Столярова Л. П., Пристайко Т. С., Попко Л. П. – К., 2003. – 192 с.
  9. Galperin I.R. Stylistics / I.R. Galperin . – M., 1977. – 332 с.
  10. Електронний ресурс. Режим доступу : Forum.root.ua. – http://forum.root.ua/viewtopic.php?f=19&t=60#p1083

Надійшла до редколегії 20.06. 2011